Аспартам
Що таке Аспартам?
Аспартам – це низькокалорійний підсолоджувач, який приблизно в 200 разів солодший за цукор. Аспартам складається з амінокислот L-аспарагіну і L-фенілаланіну, двох будівельних блоків білка, що природно зустрічаються в більшості продуктів, багатих на білки, таких як м’ясо, молочні продукти та овочі. Під час травлення аспартам розщеплюється на дві білкові складові — L-аспарагінову кислоту та L-фенілаланін, а також на невеликі кількості метанолу. Фенілаланін – це незамінна амінокислота. Метанол природно присутній в організмі людини та багатьох продуктах харчування. Вміст метанолу в аспартамі порівняно з багатьма природними продуктами є надзвичайно низьким. Наприклад, склянка томатного соку містить у шість разів більше метанолу, ніж така ж порція напою, підсолодженого аспартамом.
Оскільки аспартам складається з білкових складових, він не є повністю безкалорійним, а містить – як і будь-який білок – 4 калорії на грам. Однак завдяки своїй високій солодкості ці калорії майже не мають значення. Наприклад, літр лимонаду з цукром містить приблизно 400 калорій, тоді як такий же лимонад з аспартамом містить лише 2 калорії.
Аспартам може зробити корисний внесок у контроль ваги завдяки своїй солодкості без калорій. Наприклад, підсолоджений аспартамом безалкогольний напій може містити менше ніж одну калорію на порцію. Уряди та лікарі дедалі більше стурбовані проблемою ожиріння. Наразі не варто викликати необґрунтовані страхи щодо цього підсолоджувача, який допомагає людям контролювати споживання калорій. За оцінками, лише в Європі ожиріння спричиняє 70 000 нових випадків раку на рік. Аспартам був затверджений законодавством ЄС як харчова добавка після того, як у ході досліджень на тваринах навіть при високих дозах не було виявлено раку.
Існує теорія, висунута в 1996 році лікарем, що збільшення кількості випадків пухлин головного мозку з 1980 року пов’язане з вживанням аспартаму. Ця теорія базувалася на дослідженні FDA, у якому брали участь 320 щурів, з яких у дванадцяти після дворічного вживання аспартаму розвинулися злоякісні пухлини мозку. За іншою теорією, аспартам у поєднанні з нітратами, які природним чином утворюються в організмі, може бути мутагенним. Критики стверджують, що впровадження аспартаму і збільшення кількості пухлин головного мозку не пов’язані між собою – це просто екологічний збіг.
Оцінка безпеки включає аналіз впливу на організм із урахуванням очікуваних кількостей споживання. Схвалені та дозволені добавки отримують єдиний номер E в межах ЄС. Для аспартаму це E-951. Аспартам отримав схвалення в понад 90 країнах світу та підходить, зокрема, для людей з діабетом, вагітних, жінок під час лактації та дітей.
Чи може кожен використовувати аспартам?
Є люди з дуже рідкісним спадковим захворюванням, так званою фенілкетонурією, при якому амінокислота фенілаланін відіграє критичну роль, і тому вони повинні уникати аспартаму, оскільки підсолоджувач містить цю амінокислоту. Однак вони можуть легко розпізнати продукти, що містять аспартам, оскільки аспартам в усьому ЄС підлягає обов’язковому маркуванню і вказується у списку інгредієнтів. Продукти, що містять аспартам, повинні мати напис «містить джерело фенілаланіну». Таким чином, кожен споживач має вільний вибір між цими низькокалорійними та іншими продуктами. Однак існують вказівки, що у людей, чутливих до аспартаму (або фенілаланіну), наприклад, можуть виникати напади мігрені.
Дозування
На основі результатів численних клінічних досліджень, лабораторних випробувань і досліджень споживання підсолоджувач вважається безпечним. Остання оцінка безпеки аспартама науковим харчовим комітетом ЄС була проведена у 2002 році. У цей час також були враховані дані щодо канцерогенності для людини і тварин. Підтверджено допустиму добову дозу споживання – 40 міліграм на кілограм маси тіла. Це та кількість аспартама, яку можна вживати щоденно протягом усього життя без шкоди для здоров’я.
Через інтернет сенсаційні історії чи чутки швидко поширюються по всьому світу. Інтернет є чудовим джерелом інформації, але іноді ним слід користуватися обережно. Останнім часом в інтернеті поширюються необґрунтовані звинувачення проти аспартама. Аспартам звинувачують у спричиненні різних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера. Кампанія, розповсюджена через інтернет, намагалася без наукового обґрунтування пов’язати аспартам із розвитком розсіяного склерозу. Багато медичних організацій відреагували на цю кампанію негативно. Доктор Девід Сквіллакоте, медичний консультант Фонду розсіяного склерозу, зазначив, що немає наукових доказів, що аспартам може спричинити, прискорити або погіршити стан пацієнтів із розсіяним склерозом.
Найбільшою претензією критиків аспартама є те, що він містить невелику кількість метанолу. Метанол, безперечно, є токсичним — але лише у великих кількостях. Противники аспартама часто згадують цей факт, але, за даними FDA, метанол стає шкідливим при дозах від 200 до 500 мг на кілограм маси тіла: лише тоді організм виробляє достатню кількість метаболіту форміату, який може перетворитися в токсичний формальдегід. Для того щоб накопичити таку кількість в організмі, довелося б випити від 600 до 1700 банок напою з аспартамом. Тобто “Доза робить отруту”. У високих дозах токсичними є навіть мінерали та вітаміни, не кажучи вже про алкоголь, який можна вільно придбати на будь-якому ринку. Замість того, щоб турбуватися про аспартам, слід більше думати про шкідливий вплив алкоголю та цигарок, адже людина швидше задихнеться від споживання 600 банок напою, ніж від токсичного формальдегіду, який утворюється з аспартама. Ось фраза, яку я знайшов в інтернеті і яку не можу не процитувати: “Аспартам до середини 70-х років був у списку ЦРУ як потенційний засіб для хімічної війни.” А ви ще не знали, що скоро атомні бомби робитимуть з аспартама?
З огляду на це, можна сказати, що кількість нісенітниць, поширених про аспартам в інтернеті, просто вражає.